Сайт Оксани Клапків - 

вчителя хімії Дарахівської ЗОШ  І-ІІІ ступенів

ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                   від 14 січня 2004 р. N 24

                        ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

                базової і повної середньої освіти

                         Загальна частина

     Державний стандарт  базової і повної середньої освіти (далі -

Державний  стандарт)  визначає  вимоги  до  освіченості  учнів   і

випускників  основної  та  старшої  школи,  гарантії  держави у її

досягненні.

     Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план,  загальну

характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової

та   повної   середньої   освіти,   державні   вимоги   до   рівня

загальноосвітньої підготовки  учнів.  Виконання  вимог  Державного

стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів,  що надають

загальну середню освіту.

     Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

     для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах

загальнолюдських   та   національних   цінностей,   науковості   і

систематичності  знань,  їх значущості для соціального становлення

людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги

між націями і народами, світського характеру школи;

     для надання   навчанню   українознавчої   спрямованості,   що

безпосередньо   забезпечується   вивченням    української    мови,

української   літератури,   історії  України,  географії  України,

українського мистецтва тощо;

     для індивідуалізації   та   диференціації   навчання,    його

профільності    у   старшій   школі,   запровадження   особистісно

орієнтованих  педагогічних  технологій,   формування   соціальної,

комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

     Особлива увага  приділяється  практичній  і творчій складовим

навчальної   діяльності.   У   державних    вимогах    до    рівня

загальноосвітньої  підготовки  учнів зростає роль уміння здобувати

інформацію з різних джерел,  засвоювати,  поповнювати та оцінювати

її,  застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності.  Між

ступенями   шкільної   освіти   забезпечується    наступність    і

перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

     Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у

Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх

галузях:   мови   і   літератури,  суспільствознавство,  естетична

культура,  математика,   природознавство,   здоров'я   і   фізична

культура,   технології,   що   є  органічним  продовженням  змісту

відповідних освітніх  галузей  Державного   стандарту   початкової

освіти.

     Зміст освітньої   галузі   структурується  і  реалізується  в

системі відповідних навчальних предметів та курсів,  програми яких

затверджує МОН.

     Основна школа  забезпечує базову загальну середню освіту,  що

разом із початковою є  фундаментом  загальноосвітньої  підготовки,

формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого

здобуття освіти.  Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для  всіх

учнів;   особистісно   орієнтований   підхід   здійснюється  через

варіативність   методик   організації   навчання    залежно    від

пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

     У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку

з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння  диференціюються  за

трьома   рівнями:   обов'язкові   результати  навчання,  визначені

Державним стандартом,  профільний, зміст якого визначають програми

затверджені  МОН,  та академічний,  за програмами якого вивчаються

дисципліни,  що   тісно   пов'язані   з   профільними   предметами

(наприклад,   фізика   у  хіміко-біологічному  профілі),  а  також

здійснюється загальноосвітня підготовка учнів,  які не визначилися

щодо напряму спеціалізації.

                     Базовий навчальний план

     Базовий навчальний  план основної і старшої школи охоплює дві

складові: інваріантну та варіативну.

     Інваріантна складова передбачає дотримання всіма  навчальними

закладами,  що  надають  загальну середню освіту,  єдиних вимог до

загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована

на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

     Під час   складання   типових  навчальних  планів  для  учнів

спеціалізованих шкіл,  гімназій,  ліцеїв і колегіумів дозволяється

перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального

часу,  визначеного  інваріантною  частиною  Базового   навчального

плану.

     Змістове наповнення  освітніх  галузей інваріантної складової

визначається Державним стандартом.

     Змістове наповнення    варіативної    складової    формується

навчальним  закладом  з  урахуванням  особливостей  регіону,  типу

закладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

     В основній  школі  навчальні  години  варіативної   складової

використовуються  головним  чином для загальноосвітньої підготовки

учнів,  індивідуальних  занять  та  консультацій,  факультативного

навчання.

     У старшій  школі,  у  тому  числі в сільських однокомплектних

школах,  де створюються різнопрофільні навчальні групи  учнів,  за

рахунок  варіативної  складової  здійснюється  профільне навчання.

Години цієї складової можуть використовуватися також для  вивчення

предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

     На основі  Базового  навчального  плану  МОН розробляє типові

навчальні плани   для   загальноосвітніх   навчальних    закладів.

У типових   навчальних   планах  визначається  перелік  навчальних

предметів  і  курсів,  відповідно  до  змісту  освітніх   галузей,

кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові

навчальні плани можуть відображати різні варіанти  структурування,

інтеграції та  розподілу  навчального  змісту за роками навчання в

межах годин,  визначених  Базовим  навчальним  планом.  На  основі

типових  навчальних  планів  навчальні  заклади  складають  робочі

навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти

з   урахуванням   особливостей   організації   навчально-виховного

процесу.

5. Освітня галузь "Природознавство"

     Основною метою освітньої галузі є розвиток учнів за допомогою

засобів  навчальних  предметів,  що  складають  природознавство як

наукову  галузь,  формування  наукового  світогляду  і  критичного

мислення  учнів  завдяки  засвоєнню ними основних понять і законів

природничих наук та методів наукового пізнання,  вироблення  умінь

застосовувати   набуті   знання  і  приймати  виважені  рішення  в

природокористуванні.

     Відповідно до цієї мети в учнів формується  система  знань  з

основ природничих наук,  необхідна для адекватного світосприймання

та уявлення про сучасну  природничо-наукову  картину  світу,  вони

опановують   науковий   стиль   мислення,   усвідомлюють   способи

діяльності  і  ціннісні  орієнтації,  які  дають  змогу  зрозуміти

наукові   основи  сучасного  виробництва,  техніки  і  технологій,

безпечно  жити  у  сучасному  високотехнологічному  суспільстві  і

цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

     Зміст освітньої  галузі  ґрунтується  на принципі наступності

між  початковою  та  основною,  основною  і  старшою  школою,  між

загальною   середньою  і  вищою  освітою.  Зокрема,  він  враховує

природознавчу підготовку  учнів  початкової  школи  за  змістовими

лініями освітньої галузі "Людина і світ". Зміст освітньої галузі в

старшій школі ґрунтується на базовій  загальноосвітній  підготовці

учнів основної школи з основ природничих наук.  Цим забезпечується

наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

     Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

     рівні і  форми  організації  живої  і  неживої  природи,  які

структурно  представлені  в  кожній  компоненті  освітньої  галузі

специфічними для неї об'єктами і моделями;

     закони і закономірності природи;

     методи наукового   пізнання,   специфічні   для   кожної    з

природничих наук;

     значення природничо-наукових  знань  у  житті  людини та їхня

роль у суспільному розвитку.

     Зміст освітньої  галузі  може  реалізовуватися  як   окремими

навчальними предметами (астрономія,  біологія,  географія, фізіка,

хімія та інші  галузі  природознавства),  що  відображають  основи

відповідних  фундаментальних  наук,  так  і  завдяки  інтегрованим

курсам.

     Зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування  в

свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу.

     Зміст астрономічної  компоненти зорієнтований на забезпечення

засвоєння учнями наукових фактів,  понять  і  законів  астрономії,

методів   астрономічних   досліджень,   усвідомлення  ними  будови

Всесвіту,  уявлень про його утворення і розвиток, формування в них

наукового світогляду, використання астрономічних знань у практиці,

розкриття  значення  астрономії  у  цілісному  світорозумінні   на

мегарівні.   Зміст   біологічної   компоненти   зорієнтований   на

забезпечення   засвоєння   учнями   знань    про    закономірності

функціонування    живих   систем,   їх   розвиток   і   взаємодію,

взаємозв'язок  із  неживою  природою,   формування   уявлень   про

природничо-наукову  картину  живого  світу,  синтез  ідей про живі

системи,  оволодіння елементами наукового пізнання живої  природи,

формування    складових    наукового    мислення    (класифікація,

екологічність,   еволюційність   і   історизм,    системність    і

цілісність), усвідомлення біосферної етики, розуміння необхідності

раціонального  використання  та  відновлення  природних  ресурсів,

вироблення  навичок  застосування знань з біології у повсякденному

житті.

     Зміст географічної компоненти забезпечує засвоєння знань  про

компоненти природи,  природні ресурси, удосконалення господарської

діяльності людини,  формування в учнів комплексного, просторового,

соціально-орієнтованого уявлення про Землю на основі краєзнавчого,

регіонального  та  планетарного  підходів,  сучасної  географічної

картини  світу через закономірності розвитку географічної оболонки

Землі,  усвідомлення  цілісного  образу  своєї  країни  на  основі

розгляду  та  аналізу  трьох  її  основних  компонентів - природи,

населення і господарства.

     Зміст фізичної компоненти створює передумови для забезпечення

усвідомлення  учнями  наукових  фактів,  ознайомлення  з  історією

розвитку  фізичної  науки,  формування  в  учнів  знання  основних

фізичних понять і законів,  що дають змогу пояснити природні явища

і процеси,   розвиток   експериментальних  умінь  і  дослідницьких

навичок,  умінь  застосовувати  набуті  знання  для  розв'язування

фізичних  задач  і пояснення фізичних явищ і процесів,  формування

наукового світогляду і стилю мислення учнів,  уявлення про фізичну

картину  світу,  розкриття  ролі знання з фізики в житті людини та

суспільному розвитку.

     Змістове наповнення  хімічної компоненти забезпечує засвоєння 

учнями знань про речовини та їх перетворення, найважливіші хімічні

закони,  методи  дослідження  в  хімії,  роль  хімії в суспільному

виробництві та житті людини,  розвиток експериментальних умінь  та

формування на цій основі наукового світогляду,  вироблення навичок

безпечного поводження з речовинами у буденному житті.

                          Основна школа

     Завданнями реалізації  змісту  освітньої  галузі  в  основній школі є:

     ознайомлення учнів  з  науковими  фактами  природознавства та

усвідомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

     оволодіння учнями     понятійно-термінологічним      апаратом

природничих наук,  засвоєння предметних знань та усвідомлення суті

основних законів і  закономірностей,  що  дають  змогу  описати  і

зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

     набуття учнями   досвіду   практичної   та  експериментальної

діяльності, застосування знань у пізнанні світу;

     формування в  учнів  ціннісних   орієнтацій   на   збереження

природи,  гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно

виважено взаємодіяти з довкіллям.

------------------------------------------------------------------

                                |   Державні вимоги до рівня

         Зміст освіти           | загальноосвітньої підготовки

                                |             учнів

------------------------------------------------------------------

        Загальноприроднича компонента освітньої галузі

Довкілля      як      частина     Уявлення      про      загальні

природного  та антропогенного     закономірності    природи    та

середовища   життя    людини.     природничо-наукову      картину

Явища     природи.    Об'єкти     світу,      загальну     будову

природи   і  штучні  системи.     Всесвіту,  цілісність природи.

Всесвіт.    Методи   пізнання

природи.             Загальні     Знання   про  довкілля  людини,

закономірності       природи.     його       компоненти        та

Природничо-наукова    картина     взаємозв'язок     між     ними.

світу                             Природні та штучні системи.

                                  Уміння     спостерігати      та

                                  описувати     природні   явища,

                                  пояснювати на основі  загальних

                                  закономірностей природи причини

                                  їх виникнення

               Хімічна компонента освітньої галузі

Хімічний елемент                  Уявлення про стан електронів у

                                  атомах,      стабільні      та

Атом.  Будова атома.  Хімічний    радіоактивні          нукліди,

елемент.   Символи   і   назви    радіаційну безпеку.

хімічних  елементів.   Ступінь

окиснення.        Валентність.    Знання  будови атома,  назв  і

Відносна атомна маса.             символів  хімічних  елементів,

                                  періодичного закону, структури

Елементи-органогени.              періодичної           системи,

                                  відмінностей       елементного

Періодичний закон і періодична    складу      органічних       і

система хімічних елементів        неорганічних речовин.

                                  Уміння    визначати    ступінь

                                  окиснення     елементів      у

                                  сполуках, складати формули  за

                                  ступенем окиснення, пояснювати

                                  фізичну    суть   періодичного

                                  закону,        характеризувати

                                  елемент  за будовою  атома  та

                                  положенням    у    періодичній

                                  системі

Речовина                          Уявлення  про природу хімічних

                                  зв'язків,     суть     процесу

Речовина.    Молекула.    Йон.    розчинення,   види   розчинів,

Хімічна    формула.   Відносна    біологічну роль неорганічних і

молекулярна  маса.   Кількість    органічних сполук.

речовини.    Молярна     маса.    Знання  йонного,  ковалентного

Молярний   об'єм.  Прості   та    та     металічного    хімічних

складні речовини.                 зв'язків;   назв,   складу   і

Будова    речовини.   Хімічний    властивостей  основних  класів

зв'язок.                          неорганічних           сполук;

                                  дисоціації  речовин  у  водних

Основні   класи   неорганічних    розчинах;    назв,     складу,

речовин.                          хімічної    будови,   основних

                                  властивостей     найважливіших

Органічні речовини.               органічних сполук.

Розчини.  Електролітична          Уміння    розрізняти   фізичні

дисоціація                        тіла,   речовини,   матеріали,

                                  фізичні та хімічні властивості

                                  речовин,  прості  та  складні,

                                  органічні    та    неорганічні

                                  речовини;           пояснювати

                                  властивості речовин на  основі

                                  їх  складу і будови,  складати

                                  відповідні  рівняння  хімічних

                                  реакцій; робити розрахунки  за

                                  хімічними           формулами,

                                  обчислювати   масову    частку

                                  розчиненої речовини

Хімічна реакція                   Уявлення  про ознаки та  умови

                                  перебігу хімічних реакцій.

Ознаки хімічних реакцій, умови    Знання основних типів хімічних

їх   перебігу.  Типи  хімічних    реакцій.

реакцій.   Рівняння   хімічних

реакцій                           Уміння  розрізняти фізичні  та

                                  хімічні  явища,  користуватися

                                  законом    збереження     маси

                                  речовин  для складання рівнянь

                                  хімічних    реакцій,    робити

                                  розрахунки    за    рівняннями

                                  реакцій

Методи  наукового  пізнання  в    Уявлення про роль експерименту

хімії                             в хімії.

Методи   дослідження  речовин.    Знання    правил    безпечного

                                  поводження з речовинами.

Техніка безпеки під час роботи    Уміння    виконувати    прості

з речовинами                      хімічні  досліди,  виготовляти

                                  розчини,    спостерігати    та

                                  описувати       спостереження,

                                  робити  висновки; розв'язувати

                                  експериментальні задачі

Хімія в житті суспільства         Уявлення  про  вплив  хімічних

                                  сполук  на здоров'я людини  та

Застосування речовин.  Хімічні    довкілля.

сполуки і довкілля

                                  Знання     основних    галузей

                                  застосування речовин.

                                  Уміння безпечного поводження з

                                  речовинами в побуті

                           Старша школа

     У старшій   школі   зміст  освітньої  галузі  спрямований  на

системне вивчення основ природничих наук,  розвиток здобутих знань

і  вмінь  відповідно до обраного ними рівня програми,  поглиблення

їхньої компетентності в  окремих  предметних  галузях  знань,  які

визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір

професії тощо).  Опанування змістом освітньої галузі  здійснюється

на засадах профільного навчання.

     Основними завданнями  реалізації  змісту  освітньої  галузі в

старшій школі є:

     засвоєння учнями  змісту  навчального  матеріалу   на   рівні

теоретичних  узагальнень (гіпотез,  моделей,  концепцій,  законів,

теорій тощо),  що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг  різних

явищ  природи,  наукові  основи  сучасного виробництва,  техніки і

технологій;

     оволодіння учнями  науковим  стилем   мислення   і   методами

пізнання природи,  формування в них наукового світогляду,  уявлень

про сучасну природничо-наукову картину світу;

     формування екологічної  культури  учнів,  уміння   гармонійно

взаємодіяти  з  природою  і  безпечно  жити у високотехнологічному

суспільстві,  усвідомлення  ціннісних  орієнтацій  щодо   ролі   і

значення наукового знання в суспільному розвитку.

          Загальноприроднича компонента освітньої галузі

------------------------------------------------------------------

                                |   Державні вимоги до рівня

         Зміст освіти           | загальноосвітньої підготовки

                                |             учнів

------------------------------------------------------------------

Історія                розвитку   Уявлення      про      значення

природознавства.    Природничо-   природничо-наукових  теорій   у

наукові    теорії   як    форми   формуванні   наукової   картини

наукового  знання.  Природничо-   світу.

наукова   картина   світу,   її

зв'язок  з розвитком технічного   Знання     основ    природничо-

прогресу  та культури  людства.   наукової     картини     світу,

Роль       природничо-наукового   моделей  та  систем,  природних

світорозуміння в  духовному  та   об'єктів і явищ.

культурному розвитку людини

                                  Уміння   застосовувати  основні

                                  природничо-наукові  знання  для

                                  пояснення     явищ     природи,

                                  розпізнавати  об'єкти   природи

                                  та        штучні       системи;

                                  використовувати          методи

                                  дослідження природи

              Хімічна компонента  освітньої галузі

Хімічний елемент

Хімічні   елементи  у  природі.  Уявлення  про поширення,  колообіг

Будова атомів елементів металів  елементів    у    природі,    їхню

і неметалів.                     біологічну роль.

                                 Знання   будови  атомів  елементів

                                 металів        та       неметалів,

                                 особливостей     будови     атомів

                                 Карбону.

                                 Уміння      складати      загальну

                                 характеристику елемента

Речовина                         Уявлення   про   багатоманітність,

                                 взаємні  перетворення неорганічних

Неорганічні  сполуки  елементів  і   органічних  речовин,   причини

металів і неметалів.             цієї   багатоманітності;  ієрархію

                                 рівнів організації речовини.

Органічні сполуки.

                                 Знання   назв,   складу,   будови,

Рівні організації речовини       основних              властивостей

                                 найважливіших   сполук   елементів

                                 металів   і  неметалів,   основних

                                 класів      органічних     сполук,

                                 найпоширеніших полімерів.